Словник української мови (1937)/гукля
◀ гукатися | Словник української мови Г гукля |
гукнути ▶ |
|
Гу́кля, лі, ж. Распутная, гулящая женщина. Желех.; блудница. Вх. Зн. 12.
◀ гукатися | Словник української мови Борис Грінченко Г гукля |
гукнути ▶ |
|
Словник української мови — Г
гукля
Борис Грінченко
1937
Гу́кля, лі, ж. Распутная, гулящая женщина. Желех.; блудница. Вх. Зн. 12.