Словник української мови (1937)/гузирець
| ◀ гузир | Словник української мови Г гузирець |
гузиця ▶ |
|
Гузире́ць, рця, м. Ум. от Гузир.
| ◀ гузир | Словник української мови Борис Грінченко Г гузирець |
гузиця ▶ |
|
Словник української мови — Г
гузирець
Борис Грінченко
1937
Гузире́ць, рця, м. Ум. от Гузир.