Словник української мови (1937)/гудіння

by Борис Грінченко

◀ гудити

Словник української мови Борис Грінченко Г гудіння

гудіти ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гу́діння, ня, с. Порицание, осуждение. См. Гу́дити.

Гуді́ння, ня, с. Гудение, гул. (См. Густи.) Левиц. I. 389; Левиц. Пов. 83.