Словник української мови (1937)/гудак

by Борис Грінченко

◀ гугуп

Словник української мови Борис Грінченко Г гудак

гудж ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гуда́к, ка, м. 1) Музыкант, скрипач. Гол. II. 121. Ой гудаки красно грають, а я не танцюю. Гол. IV. 500. 2) Насек. скрипун, дровосек, Cerambyx. Вх. Уг. 234. Ум. Гуда́ченько. Заграй же мі, гудаченьку, як сам розумієш. Гол. IV. 480. Гудачо́к. Гол. IV. 373.