Словник української мови (1937)/губити

by Борис Грінченко

◀ губерський

Словник української мови Борис Грінченко Г губити

губитися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Губи́ти, блю́, биш, гл. 1) Губить, истреблять, уничтожать. Що тіло любить, тоє душу губить. Ном. № 8788. Того в'яжуть, того ріжуть, той сам себе губить. Шевч. 75. Не губи мене з світу. Рудч. Ск. I. 134. 2) Терять. Який раз це ти вже гроші губиш?