Словник української мови (1937)/грізьба

by Борис Грінченко

◀ грізно

Словник української мови Борис Грінченко Г грізьба

гріло ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Грі́зьба, би, ж. Угрозы. Від постраху, від грізьби стуманіють. К. Іов. 58. Ні батькова грізьба, ні материна умова нічого не подіють з таким гульвісою. Мир. ХРВ. 132.