Словник української мови (1937)/грізен
◀ грізд | Словник української мови Г грізен |
грізний ▶ |
|
Грі́зен и грізни́й, а́, е́. Грозный, свирепый. МУЕ. III. 136. Здригнеться од його грізного голосу. К. ЧР. 219. Тую галеру з грізної гармати привітайте. АД. I. 217.