Словник української мови (1937)/грушка

by Борис Грінченко

◀ грушівка

Словник української мови Борис Грінченко Г грушка

грушковий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гру́шка, ки, ж. 1) Ум. от груша. Рудч. Ск. I. 66, 175; II. 24. 2) Раст.: а) Pyrola secunda L. Борз. у.; б) = Картопля. Вх. Пч. I. 13; в) — ди́ка. Thalictrum minus. Вх. Пч. I. 13; г) — лісова́. Purola senuola. Шух. I. 22. 3) Гру́шки да́ти. Особенным образом ударить по голове.