Словник української мови
Борис Грінченко
Г
груддя
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гру́ддя́, дя́, с. соб. Комки (земли, глины). Дід уже і груддям кидав і палицею. Рудч. Ск. II. 37. Кинувся на незбиту дорогу, набрав груддя. Мир. ХРВ. 129.