Словник української мови (1937)/гробовище

Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гробовище
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гробови́ще, ща, с. = Кладовище. О. 1861. XI. Св. 41. Так ну ж тут віку доживать, щоб не на другім кладовищі, а на знакомім гробовищі з батьками вкупі почивать. Мкр. Г. 63. Обкопане ровом городянське гробовище з гостроверхою церквою, вкрите зеленим тонконогом і сизою чаполоччю та рясне хрестами. О. 1862. IX. 61. Чума з лопатою ходила та гробовище рила, рила. Шевч. 544.