Словник української мови (1937)/гривка

by Борис Грінченко

◀ гривичка

Словник української мови Борис Грінченко Г гривка

гривкастий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гри́вка, ки, ж. 1) Ум. от Грива. 2) Одно полотнище плахти от талии до косточек ног. Вас. 169. А я тую плахту шануватиму, із припічка горшки вийматиму, гривками лавки стиратиму. Мил. 84.