Словник української мови (1937)/греготіти
| ◀ грегорний | Словник української мови Г греготіти |
грезен ▶ |
|
Греготі́ти, чу́, ти́ш, гл. О лебеде: кричать. Я (лебідь) раннім ранком, як займається світ і вода починає жевріти, голосно грегочу світу на добридень. О. 1862. VII. 48.