Словник української мови (1937)/гребінник
◀ гребінний | Словник української мови Г гребінник |
гребінниця ▶ |
|
Гребі́нни́к, ка, м. 1) Делающий гребешки, гребеночник. Лебед. у. 2) = Гравилат. Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.
◀ гребінний | Словник української мови Борис Грінченко Г гребінник |
гребінниця ▶ |
|
Словник української мови — Г
гребінник
Борис Грінченко
1937
Гребі́нни́к, ка, м. 1) Делающий гребешки, гребеночник. Лебед. у. 2) = Гравилат. Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.