Словник української мови
Борис Грінченко
Г
грач
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гра́ч, ча́, м. 1) Игрок. Чуб. III. 45, 46. Ні грач, ні помагач. Ном. № 6544. 2) Музыкант. Які грачі, такі й танці. Новомоск. у.