Словник української мови (1937)/грап
◀ гранястий | Словник української мови Г грап |
грапиня ▶ |
|
Грап, па, м. [ = Граф.] Граф. Левиц. I. 493. Стор. I. 152. Драг. 83. Лотоцький! не думай, що ти грап Потоцький, бо ти вех (паламар) з села Бебех. Ном. № 5509. Поздоровляю ясновельможного пана грапа з іменинами. Рудч. Ск. II. 203.