Словник української мови (1937)/граніт
◀ граничний | Словник української мови Г граніт |
гранка ▶ |
|
Грані́т, ту, м. Гранит. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граніту. К. Іов. 18.
◀ граничний | Словник української мови Борис Грінченко Г граніт |
гранка ▶ |
|
Словник української мови — Г
граніт
Борис Грінченко
1937
Грані́т, ту, м. Гранит. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граніту. К. Іов. 18.