Словник української мови (1937)/градина
◀ град | Словник української мови Г градина |
градівник ▶ |
|
Гради́на, ни, ж. Градина. Дещо. Як градини, у нього котилися сльози. Г. Барв. 508.
◀ град | Словник української мови Борис Грінченко Г градина |
градівник ▶ |
|
Словник української мови — Г
градина
Борис Грінченко
1937
Гради́на, ни, ж. Градина. Дещо. Як градини, у нього котилися сльози. Г. Барв. 508.