Словник української мови (1937)/грабувати
| ◀ грабування | Словник української мови Г грабувати |
грабунок ▶ |
|
Грабува́ти, бу́ю, єш, гл. 1) Грабить. 2) Брать движимость за долги. КС. 1889. III. 670.
| ◀ грабування | Словник української мови Борис Грінченко Г грабувати |
грабунок ▶ |
|
Словник української мови — Г
грабувати
Борис Грінченко
1937
Грабува́ти, бу́ю, єш, гл. 1) Грабить. 2) Брать движимость за долги. КС. 1889. III. 670.