Словник української мови (1937)/гостро
◀ гострій | Словник української мови Г гостро |
гостроверхий ▶ |
|
Го́стро, нар. 1) Остро. Гостро ніж нагострений. 2) Резко. Гостро говорить. 3) Пристально, проницательно. Дідуган гостро на мене глянув. Стор. I. 228.