Словник української мови (1937)/гостити
| ◀ гостистий | Словник української мови Г гостити |
гоститися ▶ |
|
Гости́ти, щу́, сти́ш, гл. 1) = Гостювати. Просила просьбою і грозьбою, щоб ми не довго гостили. Мет. 188. 2) Принимать гостей, угощать. Коли сама намоглась, щоб до тебе приїхали в гості, так гости ж як слід. Лебед. у. Зараз почали мене гостити вареними яйцями і паляницею. Г. Барв. 124. Повиїдали… усю страву… нічим людей гостити. Мнж. 41.