Словник української мови (1937)/господарити
◀ господарик | Словник української мови Г господарити |
господаричок ▶ |
|
Господа́рити, рю, риш, гл. = Господарювати. Нема там нікого, сам як прийде, сам і господарить як хоче. Драг. 81. Козаченьки в Волощині господарити хотять. Млр. л. сб. 183, 184.