Словник української мови (1937)/господар
| ◀ господа | Словник української мови Г господар |
господаренько ▶ |
|
Господа́р, ря́, м. 1) Хозяин, владелец, глава в доме. Де господар не ходить, там нивка не родить. Ном. № 7162. Ой діти ж мої, да біда ж мені з вами, ой да що нема господаря над вами. Чуб. V. 855. 2) Титул прежних князей Молдавии и Валахии. Отоді то Василь молдавський, господар волоський… до… кроля польського посилав. АД. II. 101. Ум. Господа́рик, господа́ричок, господа́ренько. Що ж місячик — то господарик, що сонечко — то господинька. Чуб. III. 461. Ой паночку, господарчику, а в чеській землі королем будеш. Гол. II. 30. Ой нема дома господаренька. Гол. II. 33.