Словник української мови (1937)/горішина

by Борис Грінченко

◀ горішечок

Словник української мови Борис Грінченко Г горішина

горішній ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Горі́шина, ни, ж. 1) Ореховое дерево, ореховый куст (в последнем значении чаще употребляется: ліщина). Липки, горішина, соснина. Котл. Ен. VI. 21. 2) Раст.: а) Coronilla varia. Лв. 98; б) Trifolium rubens. Лв. 102. См. Головайчик.