Словник української мови (1937)/горій
◀ горізнач | Словник української мови Г горій |
горійше ▶ |
|
Го́рій и горі́йше, нар. Хуже, горше. О. 1861. VIII. 31. Кепсько, Григорій, щодалі, то горій. Нп. Ой лихо, лихо, де свекруха є, а ще горійше, де є обоє. Чуб. V. 704.