Словник української мови (1937)/горюшний
| ◀ горючий | Словник української мови Г горюшний |
горяк ▶ |
|
Горю́шний, а, е. Горемычный. Горюшний чоловік отой Тишко: Черк. у. Кобилку зараз припинив, бо страх горюшну заморив. Греб. 376.
| ◀ горючий | Словник української мови Борис Грінченко Г горюшний |
горяк ▶ |
|
Словник української мови — Г
горюшний
Борис Грінченко
1937
Горю́шний, а, е. Горемычный. Горюшний чоловік отой Тишко: Черк. у. Кобилку зараз припинив, бо страх горюшну заморив. Греб. 376.