Словник української мови (1937)/горювання
◀ горювальниця | Словник української мови Г горювання |
горювати ▶ |
|
Горюва́ння, ня, с. Горевание, бедствование. Панськеє кохання — гірке горювання. Ном. № 1199. Мил. 201. Ум. Горюва́ннячко. Чуб. V. 688. Нащо ви покидаєте нас, на яке горюваннячко? Мил. 204.