Словник української мови
Борис Грінченко
Г
горчиця
Київ: Соцеквидав України, 1937

Горчи́ця, ці, ж. 1) = Гірчиця. 2) — польова́. Раст. Lisymbrium Sophia L. ЗЮЗО. I. 136. 3) — лубе́нська. Раст. Brassica Rapa. ЗЮЗО. I. 114.