Словник української мови (1937)/горстка
◀ горсет | Словник української мови Г горстка |
гортанка ▶ |
|
Го́рстка, ки, ж. Пучок стеблей (конопли, льна) из 4—5 жмень. Вас. 200. ЕЗ. V. 194. Шух. I. 147. Та насіяв конопель, — вродилася горстка. Чуб. V. 1144.