Словник української мови (1937)/горошкуватий

by Борис Грінченко

◀ горошковий

Словник української мови Борис Грінченко Г горошкуватий

горошок ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Горо́шкуватий, а, е. Подобный гороху: в крупных зернах, в мелких шариках. Горошкувата земля. Каменец. у. О смушке: в мелких завитках. Гарний ковнір, горошкуватий. НВолын. у.