Словник української мови (1937)/горошина
◀ горох'яний | Словник української мови Г горошина |
горошіння ▶ |
|
Гороши́на, ни, ж. Горошина. Котилася дорогою біла горошина. Чуб. III. 176. Ум. Гороши́нка. Рудч. Ск. II. 94. Гороши́ночка. Г. Арт. (О. 1861. III. 95).