Словник української мови (1937)/горохуватий
◀ гороховина | Словник української мови Г горохуватий |
горох'яний ▶ |
|
Горо́хуватий, а, е. Подобный гороху, сморщенный. Щиколотки стали горохуваті. Левиц. I. 194. О смушках: с тугими, гороховидными завитками. Вас. 198.