Словник української мови (1937)/городянка
◀ городянин | Словник української мови Г городянка |
городянський ▶ |
|
Городя́нка, ки, ж. Горожанка. Котл. НП. 369. Вона собі городянка, міщанка. Лв. Ум. Городя́ночка. Я з Києва кияночка, а з города городяночка. Мет. 197.