Словник української мови
Борис Грінченко
Г
горовий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Горови́й, а́, е́. Горный. Річка текла з горової води. КС. 1885. XI. 538. У горову розпалину сонячний промінь ронив сяющу стягу. МВ. II. 159.