Словник української мови (1937)/горно

< Словник української мови (1937)

◀ горниця

Словник української мови
Борис Грінченко
Г
горно

горностай ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Горно́, нар. Гористо. Туди їхати дуже горно. Миусск. окр.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/горно&oldid=609765