Словник української мови (1937)/гоноровитий
◀ гоноровий | Словник української мови Г гоноровитий |
гонорство ▶ |
|
Гонорови́тий, а, е = Гонори́стий. К. ХП. 114. Онисько дід гордий і гоноровитий. Левиц. Пов. 226.
◀ гоноровий | Словник української мови Борис Грінченко Г гоноровитий |
гонорство ▶ |
|
Словник української мови — Г
гоноровитий
Борис Грінченко
1937
Гонорови́тий, а, е = Гонори́стий. К. ХП. 114. Онисько дід гордий і гоноровитий. Левиц. Пов. 226.