Словник української мови (1937)/гониця
◀ гонитися | Словник української мови Г гониця |
гонишний ▶ |
|
Гони́ця, ці, ж. 1) Корова во время течки. 2) Сладострастная женщина. Желех.
◀ гонитися | Словник української мови Борис Грінченко Г гониця |
гонишний ▶ |
|
Словник української мови — Г
гониця
Борис Грінченко
1937
Гони́ця, ці, ж. 1) Корова во время течки. 2) Сладострастная женщина. Желех.