Словник української мови (1937)/гонець

by Борис Грінченко

◀ гонення

Словник української мови Борис Грінченко Г гонець

гони ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Гоне́ць, нця́, м. 1) = Гінець. 2) Раст. Sebum acre L. ЗЮЗО. I. 136.