Словник української мови (1937)/гондзоля
| ◀ гондзоль | Словник української мови Г гондзоля |
гондзоляк ▶ |
|
Го́ндзоль, ля, м. и гондзо́ля, лі, ж. Побрякушка. Ото гіццає оце намисто, ще зуби повибиває тим гондзолем. Уман. у. Ум. Гондзо́лька, гондзоля́чка. Ув. Гондзоля́ка.