Словник української мови (1937)/гомінкий
| ◀ гомінка | Словник української мови Г гомінкий |
гомінливий ▶ |
|
Гомінки́й, а́, е́. Громко говорящий, звучный. Торжища гомінкі. К. ДЗ. 6.
| ◀ гомінка | Словник української мови Борис Грінченко Г гомінкий |
гомінливий ▶ |
|
Словник української мови — Г
гомінкий
Борис Грінченко
1937
Гомінки́й, а́, е́. Громко говорящий, звучный. Торжища гомінкі. К. ДЗ. 6.