Словник української мови (1937)/голіти
| ◀ голісінький | Словник української мови Г голіти |
голічерева ▶ |
|
Голі́ти, лі́ю, єш, гл. Обнажаться. Вітер — аж пісок голіє; зганяє воду з піску — він і голіє. Переясл. у.
| ◀ голісінький | Словник української мови Борис Грінченко Г голіти |
голічерева ▶ |
|
Словник української мови — Г
голіти
Борис Грінченко
1937
Голі́ти, лі́ю, єш, гл. Обнажаться. Вітер — аж пісок голіє; зганяє воду з піску — він і голіє. Переясл. у.