Словник української мови (1937)/голінка
◀ голінатий | Словник української мови Г голінка |
голінний ▶ |
|
Голі́нка, ки, ж. Голень. Білий, мов голінка. Ном. № 8530. Уроки-врочища… тут вам не стояти, за плечима не знобити, поперека не ломити, голінок і колінок не крутити. Мил. М. 39.