Словник української мови (1937)/голубиний

Словник української мови
Борис Грінченко
Г
голубиний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Голуби́ний, а, е. 1) = Голуб'ячий. Крила… голубині. К. Псал. 127. 2) Переносно: незлобивый, кроткий. Уродилася Настуся — серце голубине. К. Досв. 92.