Словник української мови (1937)/голодрабий

Словник української мови
Борис Грінченко
Г
голодрабий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Голодра́бий, а, е. 1) Необшитый лубом (о возе). Голодрабий віз. 2) Оборваный, голый, бедный. Позбиралась у город голодраба шляхта. Стор. МПр. 143.