Словник української мови (1937)/голод

by Борис Грінченко

◀ голов'яний

Словник української мови Борис Грінченко Г голод

голодання ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Го́лод, ду, м. 1) Голод. Був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Рудч. Ск. I. 1. Опухну з голоду. Рудч. Ск. I. 2. Нічого нам їсти — голодом сидіти. Чуб. V. 886. Ми мусили бідувати, голодом терпіти. Гол. II. 465. 2) Раст. Rumex Acetosa L. Вх. Уг. 233.