Словник української мови (1937)/головочка
| ◀ головосік | Словник української мови Г головочка |
головствення ▶ |
|
Голо́вочка, ки, ж. 1) Ум. от голова. Не бі́дна голо́вочка. Не бедствую, живу хорошо. Я вже двадцять літ замужем і не бідна головочка. Дай боже, щоб і моїм дітям так. Г. Барв. 6. 2) Мн. Род вышивки. Kolb. I. 48.