Словник української мови (1937)/головний

by Борис Грінченко

◀ головко

Словник української мови Борис Грінченко Г головний

головник ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Головни́й, а́, е́. 1) Головной. Головна хустка. 2) Главный. Всі головні догмати нашої віри. Левиц. 3) Опасный, угрожающий смертью. Не ходи по болоту, там місце головне, — не один уже наклав головою.