Словник української мови (1937)/гойдати

by Борис Грінченко

◀ гойдар

Словник української мови Борис Грінченко Г гойдати

гойдатися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Го́йда́ти, да́ю, єш, гл. Качать, колыхать. Дивлюся на височенну сосну. Вітер нею гойдає. Г. Барв. 366. Сонце гріє, вітер віє… на калині одиноке гніздечко гойдає. Шевч. 34. Сміється козак, коня сідлаючи, плаче дівчина, дитину гойдаючи. Чуб. V. 342.