Словник української мови (1937)/годівщина
◀ годівля | Словник української мови Г годівщина |
годко ▶ |
|
Годівщи́на, ни, ж. 1) Срочная годовая служба. Меншого наняла на год, та мабуть одберуть з годівщини, бо піде в солдати. Екатериносл. у. 2) Заработанное за год жалованье, годичная плата. То я купила за свою годівщину, що заслужила собі у чоловіка в году. Екатериносл. у. (Залюб.).