Словник української мови (1937)/годуватися
◀ годувати | Словник української мови Г годуватися |
годуля ▶ |
|
Годува́тися, ду́юся, єшся, гл. 1) Кормиться, пропитываться. Багатий дивується, як убогий годується. Ном. № 1606. Не хлібом я — зітханнями годуюсь. К. Іов. 9. 2) Кушать, есть. Употребляется преимущественно в выражении, которым припрашивают гостей: Годуйтеся, люди добрі! Борщу скуштуйте, галушок, годуйтесь, кушайте доволі. Котл. Ен. V. 14. Не турбуйтесь, люди добрі, годуйтесь на здоров'я. К. Оп. 138.