Словник української мови (1937)/годовик
| ◀ годовий | Словник української мови Г годовик |
годовини ▶ |
|
Годови́к, ка́, м. Однолеток, годовик. Вона хлопчика годовика, сього Левка, взяла у прийми. Кв. Ум. Годовичо́к. Стор. I. 95.
| ◀ годовий | Словник української мови Борис Грінченко Г годовик |
годовини ▶ |
|
Словник української мови — Г
годовик
Борис Грінченко
1937
Годови́к, ка́, м. Однолеток, годовик. Вона хлопчика годовика, сього Левка, взяла у прийми. Кв. Ум. Годовичо́к. Стор. I. 95.